Категории
Самые читаемые
RUSBOOK.SU » Фантастика и фэнтези » Социально-психологическая » 1Q84. Книга третя - Харуки Мураками

1Q84. Книга третя - Харуки Мураками

Читать онлайн 1Q84. Книга третя - Харуки Мураками

Шрифт:

-
+

Интервал:

-
+

Закладка:

Сделать
1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 ... 92
Перейти на страницу:

Молода медсестра Адаті, зазвичай не вельми балакуча, під впливом алкоголю стала жвавою і сміливою. Її червоні щоки набрали здорового, як після значної засмаги, відтінку. Від простих жартів вона хихотіла й лагідно тулилася до плеча Тенґо, що сидів поруч. Висока медсестра Омура, що завжди встромляла кулькову ручку у волосся, у своїй світло-синій сукні, з розпущеним волоссям, здавалася молодшою на років три-чотири й говорила трохи нижчим, ніж звичайно, голосом. Позбувшись свого колишнього ділового вигляду, завдяки своїм млявим рухам справляла враження зовсім іншої особи. І тільки медсестра Тамура в окулярах з металевою оправою особливо не змінилася ні зовнішністю, ні поведінкою.

— На сьогоднішній вечір я віддала дітей під опіку сусідів, — сказала Тенґо медсестра Омура. — Чоловік пішов на нічну робочу зміну. І в такий час не завадить повеселитися зі спокійною душею. Без розваги не можна обійтися. А ви, Тенґо-кун, якої думки?

Медсестри тепер Тенґо називали Тенґо-куном, а не Кавана-саном або Тенґо-саном. Більшість людей чомусь зверталися до нього так фамільярно. Навіть учні підготовчої школи позаочі називали Тенґо-куном.

— Так, це правда, — погодився Тенґо.

— Нам вона потрібна, — сказала медсестра Тамура, попиваючи віскі «Suntory Old» з водою. — І ми — звичайні живі люди.

— Звичайні жінки, якщо скинути халат, — додала медсестра Адаті й захихотіла так, наче хотіла сказати щось змістовне.

— Тенґо-кун, — звернулася до нього медсестра Омура, — можна вас запитати?

— Що?

— Ви з якоюсь жінкою дружите?

— І я хотіла б це знати, — сказала медсестра Адаті, хрумаючи кукурудзяні пластівці своїми великими білими зубами.

— Це непроста справа, — відповів Тенґо.

— А чим непроста? — запитала досвідчена медсестра Тамура. — Маємо вдосталь часу, з радістю послухаємо. Власне, яка у вас непроста справа?

— Починайте, починайте! — сказала медсестра Адаті й, заплескавши в долоні, захихотіла.

— Не дуже цікава справа, — відповів Тенґо. — Банальна й безглузда.

— Розкажіть найголовніше, — сказала медсестра Омура. — Дружите з жінкою чи ні?

— Якщо йдеться про найголовніше, то наразі начебто не дружу, — здавшись, признався Тенґо.

— Отакої! — здивувалася медсестра Тамура. Й облизала палець, яким розмішувала лід у склянці. — Погано. Нікуди не годиться, що Тенґо-кун, молодий і здоровий чоловік, ні з ким не дружить.

— І здоров'ю шкода, — додала огрядна медсестра Омура. — Якщо довго стримуватися, то поступово й голова отупіє.

Молода медсестра Адаті знову хихикнула.

— Голова зовсім отупіє, — сказала вона й кінчиком пальця постукала скроню.

— Ще недавно дружив з однією, — ніби виправдовуючись, мовив Тенґо.

— Але вона недавно зникла? — притискаючи окуляри на переніссі, спитала медсестра Тамура.

Тенґо кивнув.

— Інакше кажучи, дала відкоша? — запитала медсестра Омура.

— Та як вам сказати?… — І Тенґо задумався. — Можливо, що так. Здається, таки дала відкоша.

— Може, була набагато старшою від вас? — примруживши очі, спитала медсестра Тамура.

— Так, це правда, — відповів Тенґо й подумав: «Як вона про це дізналася?».

— А я що казала?! — звертаючись до своїх компаньйонок, гордовито заявила медсестра Тамура.

Ті кивнули.

— Я казала дівчатам, — обернувшись до Тенґо, пояснила медсестра Тамура, — що ви, Тенґо-кун, напевне, дружите із старшою від вас жінкою. Жіночим нюхом відчула.

— Нюх-нюх! — сказала медсестра Адаті.

— І до того ж заміжньою, — млявим голосом підкреслила медсестра Омура. — Правда чи ні?

Трохи повагавшись, Тенґо кивнув. Брехати вже було запізно.

— Ох і пустун! — сказала молода медсестра Адаті, постукуючи кінчиком пальця по стегну Тенґо.

— Наскільки років старша?

— На десять, — відповів він.

— Ого! — сказала медсестра Тамура.

— Он як! У Тенґо-куна закохалася по самі вуха старша за нього заміжня жінка, — сказала медсестра Омура, мати двох дітей. — Непогано! І я б з нею позмагалася. Заспокоїла б його самотнього, з доброю душею. Як бачите, я ще нічого собі.

Вона спробувала притиснути руку Тенґо до своїх грудей. Компаньйонки стримали її. Очевидно, вважали, що, навіть розвеселившись, напідпитку, медсестра не повинна виходити за певні межі у стосунках з ріднею пацієнта. А може, боялися, що хтось стане свідком такої сцени. Так чи інакше, в невеликому містечку подібні чутки поширюються за одну мить. Мабуть, і пам'ятали, що чоловік медсестри Омури — надзвичайно ревнивий. Та й Тенґо не хотів потрапити в зайву халепу.

— Все-таки ви, Тенґо-кун, молодчина! — сказала медсестра Тамура, щоб змінити тему розмови. — Приїжджаєте в таку далечінь і щодня кілька годин при батьковому узголів'ї вголос читаєте йому книжку… Не кожен на таке спроможний.

— Авжеж, молодчина! За таке варто його поважати, — сказала молода медсестра Адаті, злегка нахиливши вбік голову.

— Ми завжди вас, Тенґо-кун, хвалимо, — додала медсестра Тамура.

Тенґо мимоволі зашарівся. Таж він перебуває в цьому місті не для догляду за батьком, а хоче ще раз побачити повітряну личинку, а в ній — сонну юну Аомаме. Це майже єдина причина його затримки в цьому місті. А догляд за батьком у коматозному стані — лише привід. Бо тоді довелося б насамперед пояснювати, що таке «повітряна личинка».

— Але ж я досі нічого доброго не зробив, — сидячи на вузькому дерев'яному стільці й незграбно зіщуливши своє велике тіло, неохоче сказав він. Однак таку його поведінку медсестри сприйняли тільки як вияв скромності.

Сказавши, що пора лягати спати, Тенґо хотів підвестись і раніше за всіх повернутися в готель, але проґавив відповідний момент. Бо зроду вдався таким — не міг робити щось комусь усупереч.

— Однак, — сказала медсестра Омура й відкашлялася, — повернімося до початку. Чому ви розійшлися з тією заміжньою жінкою, старшою від вас на десять років? Ви ж з нею знайшли спільну мову, чи не так? Може, чоловік спіймав її на гарячому?

— Сам не знаю, чому, — відповів Тенґо. — Одного дня раптом зв'язок між нами припинився, от і все.

— От тобі й на! — сказала молода медсестра Адаті. — Може, ви їй обридли?

Висока медсестра Омура, мати двох дітей, хитнула вбік головою і, піднісши вказівний палець угору, сказала молодій медсестрі:

— Ти ще не розумієш, що таке життя. Зовсім не розумієш. Сорокарічна заміжня жінка, спіймавши такого молодого, здорового й смачного хлопця, просто так не відмовиться від нього й не скаже: «Дякую за гостинність. Ну, бувай!» Навіть якби він цього хотів.

— Невже так буває? — задумавшись, сказала медсестра Адаті. — Цього не зовсім розумію.

— Так буває, — заявила медсестра Омура, мати двох дітей. Якийсь час вона дивилася на Тенґо таким поглядом, ніби, відступивши на кілька кроків, оцінювала надгробний напис, вирізьблений долотом, а тоді кивнула. — З часом зрозумієш.

— Ой, я вже давно не маю від неї вісток, — сказала медсестра Тамура, добре вмостившись на стільці.

Після того троє медсестер заглибилися в чутки про любовні пригоди якоїсь жінки, невідомої Тенґо, — можливо, також медсестри. Із склянкою віскі з водою в руці він дивився на цих трьох медсестер, і в його уяві сплили три відьми з п'єси «Макбет», які, виголошуючи заклинання: «Є зло в добрі, добро у злі», — навіювали Макбету злий намір. Ясна річ, Тенґо не вважав трьох медсестер злими істотами. Вони були люб'язними й щирими. Старанні в роботі, вони добре доглядали його батька. Притиснуті тягарем важкої праці, жили безбарвним життям у цьому містечку, де люди головно займалися рибальством, й тільки один раз на місяць позбувалися накопиченого стресу. Та, побачивши, як енергія трьох жінок різного віку зібралася докупи, Тенґо мимоволі уявив собі краєвид шотландського пустища. Заволочене густими хмарами небо й холодний вітер з дощем, що пролітає в заростях вересу.

На лекції англійської мови в університеті він читав п'єсу «Макбет» і, як не дивно, запам'ятав один уривок.

By the pricking of my thumbs,Something wicked this way comes,Open, locks,Whoever knocks.

В мене пальці засвербіли —Щось недобре прилетіло.Увійди, хто йде сюди.[9]

Чому цей уривок саме зараз виразно згадався? Хоча Тенґо навіть не пам'ятав, хто в п'єсі вимовляє ці слова. Однак вони змусили його уявити собі збирача абонентної плати «NHK», який уперто стукає у двері його квартири в Коендзі. Тенґо зиркнув на великий палець. Він не свербів, однак у майстерному ритмі Шекспірових слів таки вчувалася зловісна нота.

Something wicked this way comes.

«Тільки б Фукаері не відімкнула дверей», — подумав Тенґо.

Розділ 7

(про Усікаву)

Я в дорозі до вас

1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 ... 92
Перейти на страницу:
На этой странице вы можете бесплатно скачать 1Q84. Книга третя - Харуки Мураками торрент бесплатно.
Комментарии
Открыть боковую панель
Комментарии
Сергій
Сергій 25.01.2024 - 17:17
"Убийство миссис Спэнлоу" от Агаты Кристи – это великолепный детектив, который завораживает с первой страницы и держит в напряжении до последнего момента. Кристи, как всегда, мастерски строит