1Q84. Книга третя - Харуки Мураками

— Рухайся, — сказала вона йому на вухо. — Поволі й довго.

— Тенґо послухався її. Рухався дуже поволі. А тим часом Аомаме, спокійно дихаючи й прислухаючись до власного серцебиття, трималася його могутнього тіла, як людина, що тоне. Переставши плакати й думати, віддалившись від минулого й майбутнього, пристосувалася усім своїм єством до його руху.

Над ранок вони обоє, в готельних купальних халатах, стояли перед великим вікном і тримали в руках склянки з червоним вином, яке замовили в готельної служби. Аомаме пригублювала склянку тільки для годиться. Їм усе ще не хотілося спати. З вікна свого номера на сімнадцятому поверсі вони могли досхочу спостерігати Місяць. Хмари кудись розвіялися, і ніщо не загороджувало їхнього поля зору. Хоча вдосвіта Місяць перемістився досить далеко, він усе ще висів над міським обрієм. Стаючи щораз попелястішим, він от-от мав закінчити свої обов'язки й пірнути під горизонт.

У жінки за конторкою готельного адміністратора Аомаме попросила вибрати, незалежно від плати, номер на одному з верхніх поверхів, звідки виднів би Місяць. «Найголовніша умова — щоб було видно Місяць», — підкреслила вона. Жінка за конторкою поставилася люб'язно до молодої парочки, що раптом навідалася в готель. Тим паче що того вечора в ньому випадково виявилося багато вільних номерів. Крім того, вона з першого погляду відчула до них прихильність. Послала коридорного перевірити, чи в одному номері-люкс для молоді добре видно Місяць, а тоді передала Аомаме ключ. І взяла плату за номер з особливою знижкою.

— Хіба сьогодні Місяць уповні? — зацікавлено спитала вона Аомаме. Досі вона чула від пожильців численні вимоги, побажання й прохання. Але ні разу не зустрічала таких, що серйозно просили номер, з якого добре видно Місяць.

— Ні, — відповіла Аомаме. — Така фаза Місяця вже минула. Тепер Місяць повний на дві третини свого розміру. Та це не має значення. Головне — щоб його тільки було видно.

— Ви любите дивитися на Місяць?

— Понад усе, — всміхаючись, відповіла Аомаме.

Хоча вже світало, Місяців не ставало більше. На небі залишався тільки один, звичний, Місяць. Єдиний супутник, що споконвіку крутиться з незмінною швидкістю навколо Землі. Поглядаючи на Місяць, Аомаме приклала руку до низу живота й ще раз переконалася, що там міститься маленьке створіння. Відчувала, що живіт трохи побільшав.

«Який це світ, я ще не знаю, — міркувала вона. — Та незалежно від того, який він, я в ньому, напевне, залишуся. Ми в ньому залишимося. Мабуть, у ньому нас підстерігають його загрози й небезпеки. Напевне, цей світ переповнений своїми загадками й суперечностями. І багатьма темними дорогами, якими доведеться пройти. Та це не має значення. Байдуже. Я з охотою його прийму. І нікуди звідси не піду. Хоч би що сталося, ми залишимося в цьому світі з одним Місяцем. Утрьох — Тенґо, я й маленьке створіння.

«Впустіть тигра у свій бензобак», — казав тигр фірми «Ecco». Він звернений до нас лівим боком свого силуету. Але це не важливо. Бо його усміх природний і теплий. Повіримо йому. Це найголовніше», — і вона всміхнулася так само. Природно й приязно.

Аомаме простягнула руку. Її взяв Тенґо. Вони стояли разом, з'єднавшись в одне ціле, й мовчки поглядали на Місяць, що плив над будинками. Освітлений новим вранішнім сонцем, він швидко втрачав свою нічну яскравість, аж поки не перетворився на кружечок, вирізаний з попелястого паперу, що повис у небі.

Примечания

1

Hатто — перекисла й висушена маса із соєвих бобів. (Тут і далі — прим, перекладача.)

2

Коан — запитання, які використовуються для пізнання суті дзен-буддизму.

3

Уривок із «Токійського щоденника» Хяккена Утіди (1889–1971), відомого своїми численними дзуйхіцу (японськими есе) та короткими оповіданнями з несподіваним поворотом сюжету.

4

Якудза — японські гангстери.

5

Ісак Дінесен — псевдонім дамської письменниці Карен Бліксен (1885–1962), яка у своїй головній книжці «З Африки» (1937) колоритно описує своє життя в Африці.

6

Перерваний статевий акт (лат.).

7

Японський гурт 70-х років.

8

Йосуї Іноуе (нар. 1948 р.) — автор японських популярних пісень.

9

Переклад Бориса Тена (за участю Віктора Гуменюка), 1986 р.

10

Тюорінкан — частина міста Ямато префектури Канагава.

11

«Залізний чоловік № 28» — популярний персонаж «манга» й анімаційних фільмів.

12

Людвіг Вітґенштейн (1889–1951) — австрійсько-англійський філософ, один із засновників аналітичної філософії.

13

Муґіатама — ячмінний колосок.

14

Фукуске — бог щастя у подобі ляльки з великою головою і короткими ногами.

15

Татамі — мата з рисової соломи, площею 1,5 м2.

16

Дзамудза — персонаж із книжки з малюнками в стилі «манґа».

17

Онасі — велика груша.

18

Нагамімі — довговухий.

19

Дзідзо — буддійське божество, покровитель дітей і подорожніх.

20

Кю Сакамото (1941–1981) — відомий японський актор і співак.

21

Прізвище Кавана записується двома ієрогліфами.

22

Торіі — брама по дорозі до синтоїстського храму.

23

Агонасі — безбородий.

24

Насправді над дверима до «Вежі» є такий напис латинською мовою: «Philomenis sacrum — Fausti poenitentia», тобто «Загибель Філомена — каяття Фауста». А над дверима родинного будинку Юнга в місті Кюснахті викарбовано такі слова: «Vocatus atque non vocatus, Deus aderit», тобто «Покликаний чи не покликаний, Бог тут с», які в перекладі англійською мовою — «Called or not called, God is present» — близькі за звучанням до вислову: «Cold or not cold, God is present» («Холодний чи не холодний, Бог тут є»).

25

Приблизно 10 тисяч доларів США.