Сивий Капiтан (на украинском языке) - Владимир Владко

Iншим разом Мiгель Хуанес радiв би, що може бути свiдком того, як хтось з великого начальства дає такого доброго прочухана його самовпевненому i пихатому шефовi. Але зараз особливо уповноваженому було не до того; вiн добре розумiв, що в цiй справi начальник полiцiї i вiн сам зв'язанi одною мотузкою. I те, що стосувалося Кабанероса, в однаковiй мiрi било й по ньому... Коли б хоч знати, в чому рiч, звiдки насунулася на них ця грiзна хмара?

А генерал Альдумеро да Хуранiто вже остаточно кинув свiй до того стриманий, майже байдужий тон. Вiн викрикнув:

- Ага, мовчите? Ви гадали, що все так i обiйдеться, панове? Нi, не вийде! Ану, що ви скажете з приводу цього?

I мiнiстр кинув через стiл начальниковi полiцiї папiрець, який лежав доти перед ним.

- Читайте вголос! - зловiсно наказав вiн.

Вкрай розгублений начальник полiцiї взяв папiрець i почав читати. Його голос уривався, товстi короткi пальцi тремтiли. I Мiгель Хуанес, слухаючи змiст папiрця, вiдчував, як пiд ним хитається пiдлога. То був рапорт начальника жандармського управлiння на iм'я мiнiстра внутрiшнiх справ Iберiї, в якому писалося:

"За вашим особистим наказом, ваше превосходительство, жандармерiя провела ретельне обслiдування озера Фонтiверос. Спецiально викликаний загiн вiйськових морських водолазiв надзвичайно старанно обшукав усе дно озера. Доповiдаю, що пiд час обстеження на днi озера не знайдено жодного уламка, жодної речi, яку можна було б зв'язати з "Люцифером". Не знайдено також жодного трупа будь-кого з команди. Обстеження озера тривало двi доби. Для остаточної певностi, за вашою вказiвкою, пущено також вiйськовi драги. Їх робота теж не дала нiяких наслiдкiв. Знайдено лише окремi шматки оболонки глибинних бомб. Оскiльки озеро обстежене цiлком, дальшу роботу водолазiв i драг припинено. Чекаю ваших розпоряджень".

Начальник полiцiї, який втратив одразу всю свою самовпевненiсть, не пiдводив очей вiд рапорту, наче намагався вiдшукати в ньому ще щось заспокiйливе. Мiгель Хуанес не розумiв нiчого. Це якась фатальнiсть, нiсенiтниця, цього просто не може бути! Але ж ось вiн, рапорт начальника жандармерiї, - суперечки зайвi... Звiсно, жандармерiя завжди рада пiдкласти свиню полiцiї, вислужуючись перед мiнiстром i каудiльйо. I полiцiя, коли трапляється слушний випадок, теж не лишається в боргу перед жандармерiєю. Але цього разу полiцiю було побито, безнадiйно побито - i насамперед її начальника i особливо уповноваженого... А над Мiгелем Хуанесом гримiв роздратований, лютий голос генерала Альдумеро да Хуранiто:

- Ви що ж, пане начальник полiцiї, гадали, що досить скласти бучну доповiдь, отакий красномовний звiт про вашi надзвичайнi успiхи - i кiнець справi, га?.. Мовляв, раз-два, i є ордени та премiї i вам, i вашому розрекламованому особливо уповноваженому? Е нi, всiм тим ви могли задурити голови якимось йолопам з канцелярiї каудiльйо, - слава йому! - а не менi. Я вас наскрiзь бачу! Менi балаканини не треба! В мене ще тодi, зразу, як ви надiслали пишний рапорт, виникли пiдозри: надто вже гладко все це у вас вийшло. Але я промовчав, бо вирiшив перевiрити. I перевiрив! Добре перевiрив, як бачите! Де ваш "Люцифер", який, за звiтом, має лежати, розтрощений глибинними бомбами, на днi озера, га? Може, вiн цiлком розчинився у водi, наче грудка цукру, га? Може, його так пошкоджено, що вiд нього нiчогiсiнько не залишилося, самий порох, непомiтний у водi? Га? Та вiдповiдайте, хай вас чорт вiзьме! Де були вашi очi? Нездари! Знову випустили Сивого Капiтана, дали йому вислизнути крiзь пальцi?

Начальник полiцiї розгублено розвiв коротенькими товстими ручками: що вiн мiг вiдповiсти?

- Вiдповiдайте, коли вас питають! - гримiв мiнiстр.

- Ваше превосходительство... адже в моїй доповiдi все було саме так, як рапортував менi особливо уповноважений... якщо це не пiдтверджується, то винен вiн... за обдурювання мене, як його начальника... - спробував вiдвести вбiк удари Карло Кабан ерос. Мiгель Хуанес похолов: весь час вiн з острахом чекав такого ходу свого пiдступного шефа!..

На щастя, генерал Альдумеро да Хуранiто навiть не звернув уваги на цей хiд. Вiн з новою силою накинувся на начальника полiцiї:

- Киньте базiкати, шановний пане! Ви вiдповiдаєте передi мною i перед каудiльйо! А хто там вiдповiдає перед вами, менi байдуже. Де докази загибелi "Люцифера", я вас питаю? Де?

Раптом Мiгель Хуанес стрепенувся: адже є, є такi докази! Тiльки - чи ж може вiн втрутитися в розмову двох таких високопоставлених осiб, як мiнiстр внутрiшнiх справ i його власний шеф?.. Зрештою, Карло Кабанерос, очевидно, теж згадав про це одночасно з своїм особливо уповноваженим, бо схопився за ту згадку, як за рятiвну соломинку:

- А колесо, ваше превосходительство? Колесо, що його вибух глибинної бомби вiдiрвав од "Люцифера" i викинув на поверхню? Хiба ж то не доказ, ваше превосходительство?

Проте мiнiстр тiльки вiдмахнувся вiд нього, як вiд настирливої мухи, що дратує своїм дзижчанням:

- Та замовкнiть ви з вашим колесом! Я чув уже про нього, чув! Я вас питаю - де "Люцифер", а ви менi торочите про якесь там колесо. Хiба ви не розумiєте, що наробили всiєю тiєю бучею про знищення Сивого Капiтана i його "Люцифера"? Га? Всi певнi, що з Сивим Капiтаном справу закiнчено: i газети, i населення... i сам каудiльйо,- слава йому! Чуєте, сам каудiльйо! Чи уявляєте ви собi, що це значить? Вiн, улюблений наш каудiльйо, - слава йому! - наказав нагородити вас обох орденами i грошима! А за що? За чистiсiньку липу, га? I що буде потiм? Ви подумали про це? А незабаром знову появиться той "Люцифер", Сивий Капiтан, щоб вiн луснув i провалився крiзь землю; проголосить знов якусь зухвалу промову... що тодi буде, га? Що зробить зi мною каудiльйо? I що я тодi зроблю з вами? О, вiд вас пороху не залишиться, будьте певнi! Ви обдурили самого каудiльйо! Сивий Капiтан знов вислизнув з ваших рук! Це ясно як день. "Енергiйна державна полiцiя на чолi з її начальником"!.. "Особливо уповноважений полiцiї"... Бучнi назви - i бiльше нiчого... Ви - мотлох, дрантя, ось ви хто, панове!

Обидва - i начальник полiцiї, i його особливо уповноважений - давно вже не сидiли в крiслах. Вони стояли, виструнчившись перед столом грiзного мiнiстра, й безпорадно клiпали очима. Все пропало, всi надiї, всi блискучi перспективи, якими вони тiшилися всього пiвгодини тому... З прославлених державних дiячiв, з переможцiв Карло Кабанерос i Мiгель Хуанес раптом перетворилися на малесеньких агентiв, яких безжалiсно розносить грiзне начальство. Та коли б справа обмежувалася тiльки цим! Але обидва добре розумiли, що повисли над самiсiнькою прiрвою. Якщо "Люцифер" справдi з'явиться десь знову, тодi... тодi навiть страшно уявити собi, що станеться з ними.

I все ж таки... "Люцифер" нiкуди не випливав з озера! Вiн поринув тодi у воду i не з'являвся бiльше на поверхнi. Все озеро було як на долонi. Мiгель Хаунес мiг поклястися в цьому! А коли б "Люцифер" виринув, то його чекали заздалегiдь наведенi гармати. Хiба ж можна бути передбачливiшим, ще бiльше врахувати всi можливостi?..