Кровавый след. Зарождение и становление украинского национализма - Олег Владимирович Ракитянский

 Кентій А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920–1956Історико-архівні нариси. Т. 1: Від Українська Військової Організації до Організації Українських Націоналістів. 1920–1942. К., 2005. С. 41.

9

Західно-українська народна республіка. 1918–1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. Крип’якевича НАН України; гол. ред. ради Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр. Львів, 2009. С. 137.

10

ДАВО (Государственный архив Волынской области) України. Ф. 1075. Оп. 2. Спр. 203. Арк. 2 зв.

11

Листи Коновальця з Відня на Україну в першій половині 1921 року // Євген Коновалець та його доба. Мюнхен, 1974. С. 248.

12

 Кучерук О. Протокол засідання Стрілецької Ради 10–12 вересня 1921 року // Воєнна історія. 2002. № 1. С. 139.

13

ЦДАГО (Центральный государственный архив государственных объединений) України. Ф. 263. Оп. 1. Спр. 33 258. Арк. 50 зв.

14

Там же.

15

Західно-українська народна республіка. 1918–1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. Крип’якевича НАН України; гол. ред. ради Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр. Львів, 2009. 305 с.

16

Великий Жовтень і громадянська війна на Україні: енциклопедичний довідник. Київ, 1987. С. 128; ЦДАВО України (Центральный государственный архив высших органов Украины). Ф. 2189. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 12.

17

 Мирчук П. Нарис Історії ОУН. 1920–1939 роки. Видання третє, доповнене. Київ: Українська видавнича спілка, 2007; Ковальчук М. Біля витоків УВО: військово-політична діяльність Є. Коновальця у 1920–1921 рр. Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів: Видавництво «Мс», 2006. Збірник 7. 36 с.; Bеденеев Д. В. Укpaинский фpoнт в войнах спецслужб: исторические очерки. К., «К.И.С.», 2008; Кентий А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920–1956Історіко-архівні нариси. Т. 1: Від Української Військової Організації до Організації Українських Націоналістів. 1920–1942. К., 2005.

18

 Ковальчук М. Біля витоків УВО: військово-політична діяльність Є. Коновальця у 1920–1921 рр. // Український визвольний рух. № 7. Львів, 2006; Дарованець О. Організаційні початки УВО та формування ії структури (1920–1922). Український визвольний рух / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху. Львів, 2007. Збірник 11. 264 с.

19

 Кентій А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920–1956. Історико-архівні нариси. Т. 1; Кентій А. Українська Військова Організація… С. 14. Это же мнение разделяют Д. Ведєнєєв и Г. Быструхин (Ведєнєєв Д., Биструхін Г. Меч і тризуб. С. 95–96). Документи польских органов государственной безопасности говорять, что на начальном этапе УВО была известна под названием «Воля» (ЦДІА (Центральный государственный исторический архив) України у Львові. Ф. 205. Оп. 1. Спр. 889. Арк. 75; Ф. 371. Оп. 1. Спр. 52. Арк. 118). Далее – ВО «Военная организация» («Войсковая организация». «ВО»).

20

Там же.

21

Там же.

22

Для большей объективности об истоках появления УГВР приведём документ из архива Службы Безопасности Украины: «Справка СБУ о деятельности ОУН-УПА № 113 от 30 июля 1993 года». В ней говорится: «…В архиве (СБУ – О.Р.) имеются копии микроплёнок трофейных немецких документов, которые были закуплены СССР у «Американской ассоциации историков по изучению военных документов». В целой серии кадров (№ 1006 – 15, микрокопии Т – 454, рулон № 91), в соответствии с имеющейся аннотацией (лист. 35), представлены сведения, которые относятся к истории Украинского Главного Освободительного Совета «УГВР». Из немецких документов усматривается, что «Положение об УГВР» и «пометки» (к нему – О.Р.) были подготовлены в ведомстве Розенберга. Краткая аннотация к трофейным немецким микроплёнкам. ДА СБУ. Ф. 13. Спр. 372. Т. 8. Арк. 35.

23

ДА СБ (Государственный архив Службы безопасности) України. Спр. 69270-ФП. Т. 2. Арк. 58.

24

ЦДАГО України (Центральный государственный архив общественных объединений Украины). Ф. 263. Оп. 1. Спр. 33 258. Арк. 49 зв.

25

 Кучерук О. Протокол засідання Стрілецької Ради… С. 138.

26

 Коновалець Є. Причинки до історії української революції… С. 340.

27

Український Прапор. 29 серпня 1920 р. Ч. 46. С. 3–4; Васькович Г. Євген Коновалець і Євген Петрушевич в 1920–1921 роках // Євген Коновалець та його доба. Мюнхен, 1974. С. 313).

28

 Коновалець Є. Причинки до історії ролі січових стрільців… // Розбудова Нації. 1928. Ч. 5. С. 202–204; Ч. 6. С. 241–244.

29

Е. Коновалец и его эпоха. Мюнхен, 1974. С. 263–326.

30

 Кучерук О. Протокол заседания Стрелецкой рады 10–12 сентября 1921 г. // Военная история. 2002. № 1. С. 136–140.

31

 Мартинець В. Українське підпілля від УВО до ОУН… С. 32.

32

 Кентий А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920–1956. Історіко-архівні нариси. Т. 1: Від Української Військової Організації до Організації Українських Націоналістів. 1920–1942. К., 2005. С. 36.

33

 Ковальчук Михайло. Біля витоків УВО: військово-політична діяльність Є. Коновальця у 1920–1921 рр. // Український визвольний рух. № 7. Львів, 2006. С. 5–15.

34

 Кентій А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920–1956.

35

 Васюта І. Політична історія Західної України (1918–1939). Львів, 2006. С. 21.

36

Там же.

37

ЦДІА України у Львові. Ф. 205. Оп. 1. Спр. 889. Арк. 51 зв.; Спр. 3105. Арк. 111; Ф. 371. Оп. 1. Спр. 52. Арк. 20, 107–108, 110, 118, 119, 148, 149, 193, 199.

38

ЦДІА України у Львові. Ф. 371. Оп. 1. Спр. 52. Арк. 109. ЦДІА України у Львові. Ф. 205. Оп. 1. Спр. 889. Арк. 31 зв.

39

 Кентий А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920–1956. Історіко-архівні нариси. Т. 1: Від Української Військової Організації до Організації Українських Націоналістів. 1920–1942. К., 2005. С. 37.